Новини
21 лютого відбувся семінар «Сучасний світ та його виклики: глобалізація, межі росту, ''холодні” та ''гарячі” конфлікти, їх причини»
21 лютого 2018 року в приміщенні КП «Київський міський Будинок природи» відбувся семінар на тему: «Сучасний світ та його виклики: глобалізація, межі росту, "холодні та "гарячі конфлікти, їх причини». Організувала його Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління, кафедра публічного управління для сталого розвитку та екологічного менеджменту і  кафедра методології освіти для сталого розвитку.
Слухачістуденти та викладачі кафедри екології Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова.
Доповідач: Андрос Олег Євгенійович, кандидат політичних наук, доцент кафедри публічного управління для сталого розвитку та екологічного менеджменту Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління. Автор монографії «Екологістські рухи в сучасному політичному процесі».
Теми, які були розглянуті на семінарі:
1. Явища глобалізації та «альтернативної глобалізації». Історія та нинішній стан.
2. Що таке «Межі росту», доповіді Римського клубу, їхнє значення для світової екополітики та економіки. Течія «екоалармістів» в науці на прикладі книги «Кінець техноутопії» Вільяма Каттона.
3. «Холодні» та «гарячі» конфлікти сучасності. Війна в Україні, Іраку, Сирії, Афганістані та ін. з точки зору геополітики та боротьби за ресурси. Коротка історія концепту «гібридної війни». Використання дисципліни «геополітика» у пропагандистських цілях державою-агресором.
4. Огляд перспектив розвитку сучасного глобалізованого світу. Футурологічні бачення цього розвитку (що таке «постсингулярність» та ін.).
Екологія - це наука про взаємодію організмів один з одним і з навколишнім середовищем. Тому неправильно казати «погана екологія», коли мається на увазі забруднення природного середовища. Так само невірний і вираз «захист екології». Захистити можна довкілля, тварин, рослини, ліси, а не екологію як науку.
За період свого існування людська цивілізація стала залежною від природних ресурсів, виснажуючи їх. Тож в ХХ столітті люди стали свідомо ставитися до охорони довкілля і замислюватись над тим – що ми залишимо у спадок нащадкам; яких тварин, рослини; яку природу? Так почали утворювати національні парки. В Україні теж з’являються такі послідовники, які стають ініціаторами створення національних парків саме в Україні. Зокрема, має відродитися пам’ять про Миколу Шарлеманя (1887-9170), доктора біологічних наук і визначного діяча природоохорони. У 2017 р. про ньього вийшла книга сучасного еко-активіста Олексія Василюка.
Людська цивілізація створила такі умови, коли природні ресурси на планеті майже вичерпались. Тому з’явились теорії відходу від надмірного споживання. Наприкінці 80-х років минулого століття з’явився термін «сталий розвиток», який має на увазі стійкість, розвиток та поновлення. Паралельно постає і поширюється громадський рух, який об’єднував молодих людей, що намагалися переосмислити сенс життя.
В Радянському Союзі існувала теза, що споживацтво притаманне лише капіталізму, а в соціалістичних країнах такого не існує. Але і в Радянському Союзі теж існували споживацькі традиції, які призвели до великих екологічних катастроф. Як приклади – зміліле Аральське море, Чорнобильська катастрофа.
Геополітика в Радянському Союзі вважалась псевдонаукою. Але з розпадом Радянського Союзу в 90-х роках вона почала стрімко розвиватись. Весь сенс війн -  відволікти народи від об’єднання задля збереження та відновлення довкілля, від пошуків та впровадження альтернативних джерел енергії та пошуку нових технологій, які не будуть нищити  природні ресурси.
Завдання педагогів – замість хаосу формувати природозгідні цінності, на які треба спиратися в нашому житті. Якщо ми не будемо навчати дітей зберігати природу, економити ресурси, дбайливо ставитись до оточуючого середовища, то нічого ми не здобудемо. Треба підвищувати свідомість людей, щоб вони не ставили на перше місце заробіток. Все більше компаній по всьому світу переходять на безпечне для природного середовища виробництво.
Велика користь для збереження, підтримки та відновлення природного середовища від інформації та її поширення.
У семінарі також взяла участь з важливими доповненнями Пустовіт Наталія Афанасіївна, кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри методології освіти для сталого розвитку ДЕА.
 
  
 
Анонси